ПОЯСНЕННЯ: Цей важливий вірш («Шрі Чайтан'я-чандродая-натака»8.10) описує окремі аспекти безпричинної милості Господа. Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура пояснює, що Шрі Чайтан'я Махапрабгу, найщедріший Бог-Особа, роздає Свою безпричинну милість зумовленим душам трьома шляхами. У матеріальному світі всі живі істоти похмурі, бо всім завжди чогось бракує. Живі істоти ведуть важку боротьбу за існування і намагаються полегшити свої страждання, вичавлюючи з життя в цьому світі якомога більше насолоди. Але спокійно насолоджуватись живій істоті ніколи не вдається. Перебуваючи в скруті, істота іноді шукає прихильності Верховного Бога-Особи, але матеріалістам здобути її дуже важко. Проте, коли з ласки Господа матеріаліст розвиває свідомість Крішни, до нього долинає аромат лотосових стіп Господа, і ось тоді він може звільнитися від страждань. Завдяки трансцендентному зв'язку з лотосовими стопами Господа розум такої людини очищується, і вона усвідомлює природу любовного служіння Господеві.

Iснує багато різних писань, і вони часто пантеличать свого читача. Але коли людина отримує милість Господа, її спантеличення минає. Милість Господа не лише залагоджує всі розбіжності між писаннями, а й пробуджує в людині трансцендентне блаженство, даруючи повне вдоволення. Занурившись у трансцендентне любовне служіння Господеві, зумовлена жива істота не перестає служити лотосовим стопам Господа. Якщо комусь пощастило бути зануреним в таку діяльність, завдяки цьому зростає його трансцендентна любов до Крішни. Це його повністю очищує і сповнює трансцендентним блаженством і природним для духовної душі захватом.

Так проявляється в серці відданого трансцендентна безпричинна милість Господа Крішни. На цьому рівні для відданого вже не існує матеріальних потреб. Розчарування, що незмінно супроводжує матеріальні бажання, також зникає. З милості Господа відданий піднімається до трансцендентного становища, і тоді він починає відчувати трансцендентні настрої духовного світу. Його віддане служіння стає непохитним, і він присвячує себе трансцендентному любовному служінню Господеві з великою рішучістю. Все це разом пробуджує в серці відданого любов до Крішни.

Спочатку в зумовленої душі немає свідомості Крішни, і матеріальна діяльність завжди завдає їй смутку. З часом, потрапивши в товариство чистого відданого, вона зацікавлюється Абсолютною Iстиною. Так вона береться до трансцендентного служіння Господеві. Далі з ласки Господа всі її хибні уявлення розвіюються, а серце очищується від усієї матеріальної скверни. Тільки тоді в ній пробуджується радість трансцендентного блаженства. З милості Господа відданий стає цілковито переконаний у цінності відданого служіння. Коли відданий набуває здатності всюди бачити ігри Господа, він повністю утверджується в трансцендентному блаженстві. Такий відданий звільнюється від усіх матеріальних бажань і проповідує Господню славу по всьому світі. Ця діяльність у свідомості Крішни відмежовує відданого від матеріальної діяльності та від прагнення звільнитись, бо він щокроку відчуває свій зв'язок із Верховним Богом-Особою. Хоча іноді такий відданий може жити як сімейна людина, матеріальне існування не впливає на нього, тому що він постійно занурений у віддане служіння. Тому кожному рекомендовано взяти притулок у відданому служінні і так стати щасливим та звільненим.