харер нма харер нма харер нмаіва кевалам

калау нстй ева нстй ева нстй ева ґатір анйатг

харе нма — святе ім'я Господа; харе нма — святе ім'я Господа; харе нма — святе ім'я Господа; ева — безперечно; кевалам — тільки; калау — в цю епоху Калі; на асті — немає нічого; ева — безперечно; на асті — немає нічого; ева — безперечно; на асті — немає нічого; ева — безперечно; ґаті — поступ; анйатг — інакше.


Текст

«Для духовного розвитку за цієї епохи Калі немає іншого шляху, немає іншого шляху, немає іншого шляху, крім оспівування святого імені, крім оспівування святого імені, крім оспівування святого імені Господа».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Для розвитку в духовному житті за Сат'я- юґи шастри радять медитувати, за Трета-юґи — приносити жертви для задоволення Господа Вішну, а за Двапара-юґи — вишукано поклонятись Господеві у храмах. Однак за Калі- юґи духовно розвиватись можна тільки повторюючи святе ім'я Господа. Це засвідчують різні писання. Багато підтверджень цьому є в «Шрімад-Бгаґаватам». Там, у Дванадцятій пісні (3.51) сказано:

Епоха Калі сповнена численних вад, тому що людям доводиться зазнавати багатьох страждань, однак є за цієї епохи одне велике благо — просто повторюючи мантру Харе Крішна можна звільнитись від усіх матеріальних забруднень і піднятись до духовного світу. «Нарада-панчаратра» також підносить хвалу маха-мантрі Харе Крішна:

«Суть усього ведичного знання, яка включає в собі три роди визначеної в Ведах діяльності [карма-канда, ґ'яна-канда й упасана-канда], піднесення чганд, або ведичних гімнів, та методи вдоволення півбогів, міститься у вісьмох складах: Харе Крішна, Харе Крішна. Це уособлення всієї веданти. Повторення святого імені — єдиний спосіб перетнути океан невігластва». Так само «Калі-сантарана Упанішада» виголошує: «Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе/ Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе — ці шістнадцять імен, складені з тридцяти двох складів, становлять єдиний засіб протидіяти лихому впливу Калі-юґи. З усіх Вед очевидно, що немає іншого способу перетнути океан невігластва, крім повторення святого імені». Також Шрі Мадгвачар'я у коментарі на «Мундака Упанішаду» зацитував такого вірша з «Нараяна-самхіти»:

«За Двапара-юґи Крішну, чи Вішну, можна було задовольнити, вишукано поклоняючись Йому за приписами панчаратріки, але за епохи Калі задовольнити Верховного Бога- Особу Харі й поклонятись Йому можна просто повторюючи святе ім'я». У «Бгакті-сандарбзі» (текст 284) Шріла Джіва Ґосвамі загострює увагу на важливості повторення святого імені Господа таким чином:

нану бгаґаван-нмтмак ева мантр, татра віешеа нама-абддй- алакт рī-бгаґават рīмад-шібгі чхіта-акті-віеш, рī-бгаґават самам тма-самбандга-віеша-пратіпдак ча татра кевалні рī-бгаґаван-нмнй апі нірапекшй ева парама-пурушртга-пгала-парйанта- дна-самартгні тато мантрешу нмато 'пй адгіка-смартгйе лабдге катга дīкшдй-апекш. учйате — йадй апі сварӯпато нсті, татгпі прйа свабгвато дехді-самбандгена кадарйа-īлн вікшіпта-чіттн джанн тат-сакочī-карайа рīмад-ші-прабгтібгір атррчана-мрґе квачіт квачіт кчіт кчін марйд стгпітсті.

Шріла Джіва Ґосвамі каже: всі ведичні мантри призначені для того, щоб повторювати святе ім'я Господа. Кожна мантра починається зі слів нама о і в кінцевому підсумку звернена до Верховного Бога-Особи. Кожна з мантр, що їх повторюють такі великі мудреці та ріші, як-от Нарада Муні, з вишньої волі Господа наділена певною особливою силою. Повторення святого імені Господа одразу ж відроджує трансцендентні стосунки живої істоти з Верховним Господом.

Повторювати святе ім'я Господа можна незалежно ні від яких інших допоміжних засобів, тому що святе ім'я відразу ж дає всі бажані результати, пов'язуючи з Верховним Богом- Особою. З огляду на це можуть запитати, навіщо тоді людині, яка повторює святе ім'я Господа, отримувати посвяту чи виконувати ще якусь духовну діяльність. Відповідь така, що справді: якщо людина повністю поринула в повторення святого імені, їй не треба ставити себе в залежність від обряду посвяти, але часто через матеріальну скверну попереднього життя відданий має багато негідних звичок. Щоб швидко звільнитись від цього бруду, треба поклонятись Господеві в храмі. Поклоніння Божеству у храмі становить головний засіб для того, щоб вгамувати неврівноваженість, набуту в скверні зумовленого життя. Через це Нарада в панчаратрікі-відгі та інші великі мудреці часом підкреслюють, що для того, щоб впорядкувати й обмежити чуттєву насолоду, на яку націлена кожна зумовлена душа з її тілесним світоглядом, конче потрібні правила й приписи поклоніння Божеству у храмі. Шріла Рупа Ґосвамі пояснює, що святе ім'я Господа можуть повторювати звільнені душі, однак майже всі душі, яким нам випадає давати посвяту, зумовлені. Сказано, що святе ім'я Господа слід повторювати не роблячи образ і дотримуючись реґулівних засад, але вони через старі погані звички порушують ці засади. Тому вкрай потрібно не лише повторювати святе ім'я, а й разом з тим дотримуватись приписів поклоніння Божеству.