ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші ми подибуємо слово двіджа, яке вказує на те, що учень був брахмана. За тих часів вивчати ведичну літературу брались тільки члени касти брахманів. Освіта насамперед призначена для брахманів. Раніше не було заведено влаштовувати школи для кшатрій, вайшій чи шудр. Кшатрії вчились воєнного мистецтва, а вайш'ї вчились вести бізнес від своїх батьків та інших бізнесменів. Вони не потребували вивчати Веди. Нині, однак, всі ходять до школи і всім дають однакову освіту, хоча ніхто не певний результатів такої освіти. А результат геть незадовільний, що ми насамперед бачимо в західних країнах. У Сполучених Штатах багато розвинених освітніх закладів, де всі мають змогу отримати освіту, але в результаті більшість студентів уподібнюється хіппі.

Вища освіта призначена не для всіх. До вищої освіти слід допускати тільки вибраних осіб, яким прищеплено брахманічну культуру. Освітні заклади не повинні ставити за мету навчити технічних наук, бо людину з технічною освітою не можна вважати за освічену в справжньому розумінні слова. Людина з технічною освітою — це шудра. Вченою людиною (пандітою) по праву можна назвати тільки того, хто вивчає Веди. Обов'язок брахмани оволодіти знанням, що його містить ведична література, і навчати ведичної науки інших брахманів. У русі свідомості Крішни ми просто вчимо наших учнів, як стати достойними брахманами та вайшнавами. У нашій школі в Далласі студенти вивчають англійську та санскрит, а за допомогою знання цих двох мов вони вивчають наші книги, як оце «Шрімад-Бгаґаватам», «Бгаґавад-ґіта як вона є» і «Нектар відданості». Давати кожному учневі технічну освіту — це помилка. Якась частина учнів повинна стати брахманами. Без брахманів, що вивчають ведичні писання, в людському суспільстві пануватиме суцільний хаос.