аха хі сарва-йаджн бгокт ча прабгур ева ча
на ту мм абгіджнанті таттвента чйаванті те
ахам — Я; хі — напевно; сарва — усіх; йаджнм — жертвопринесень; бгокт — той, хто насолоджується; ча — і; прабгу — Господь; ева — також; ча — і; на — не; ту — але; мм — Мене; абгіджнанті — вони знають; таттвена — насправді; ата — тому; чйаванті — падають; те — вони.
ПОЯСНЕННЯ: Тут ясно сказано, що існує багато різного роду жертвопринесень, рекомендованих у ведичній літературі, але фактично всі вони призначені на вдоволення Верховного Господа. Йаджа (жертвування) означає Вішу. В другій главі Бгаґавад-ґīти чітко було вказано, що діяльність кожного має бути спрямована на вдоволення Йаджи, тобто Вішу. Досконалу форму людської цивілізації, яку називають варрама-дгармою, призначено на вдоволення Вішу. Тому Кша й каже в цьому вірші: «Я — Той, хто насолоджується всіма жертвопринесеннями, тому що Я є верховний володар». Однак, обмежені люди, не знаючи цього, вшановують напівбогів заради скороминущої вигоди. Тому вони падають униз, в матеріальне існування, і не досягають бажаної мети життя. Проте, якщо в кого-небудь є якесь матеріальне бажання, то для його здійснення краще молитися Верховному Господеві (хоча це не є чиста відданість), і таким чином досягти бажаного результату.