прайа-кале манасчалена
бгактй йукто йоґа-балена чаіва
бгрувор мадгйе прам вейа самйак
са та пара пурушам упаіті дівйам
прайа-кле — в момент смерті; манас — розумом; ачалена — без відхилень; бгактй — з цілковитою відданістю; йукта — зайнятий; йоґа-балена — силою містичної йоґи; ча — також; ева — неодмінно; бгруво — двох брів; мадгйе — між; прам — повітря життя; вейа — встановлюючи; самйак — повністю; са — він; там — того; парам — трансцендентного; пурушам — Бога-Особи; упаіті — досягає; дівйам — в духовнім царстві.
Той, хто в момент смерті концентрує своє життєве повітря в міжбрів'ї і, силою йоґи зосереджуючи розум, із цілковитою відданістю спрямовує свої думки до Верховного Господа, — той неодмінно осягне Верховного Бога-Особу.
ПОЯСНЕННЯ: З цього вірша стає зрозумілим, що в момент смерті треба перейнятись відчуттям відданості до Верховного Бога-Особи і зосередити на Ньому свій розум. Тим, хто практикує йоґу, радять підняти життєву силу до міжбрів'я (до дж-чакри). Тут запропоновано практику ша-чакра-йоґи, що включає в себе медитацію на шість чакр. Чистий відданий не вдається до такої йоґи, але, завдяки своїй постійній активності в свідомості Кши і з милості Верховного Бога-Особи, в момент смерті він зможе пам'ятати про Нього. Це буде пояснено в чотирнадцятому вірші.
У даному вірші важливим є специфічне слово йоґа-балена, адже, не практикуючи йоґу, чи то ша-чакра-йоґу, чи бгакті-йоґу, не можна прийти до такого трансцендентного стану буття в момент смерті. В час смерті ніхто не здатний раптом згадати про Верховного Господа, — для цього треба практикувати одну з систем йоґи, найкраще — бгакті-йоґу. Розум людини під час смерті зовсім розладнується, і тому трансцендентну практику йоґи треба здійснювати впродовж усього життя.
