етад-йонīні бгӯтні сарвīтй упадграйа

аха ктснасйа джаґата прабгава пралайас татг

етат — ці дві природи; йонīні — чиє джерело народження; бгӯтні — усе створене; сарві — всі; іті — таким чином; упадграйа — знай; ахам — Я; ктснасйа — всеохоплююче; джаґата — світу; прабгава — джерело проявлення; пралайа — знищення; татг — так само, як.


Текст

Усі створені істоти беруть свій початок із цих двох природ. Знай напевно, що Я — початок і кінець усього матеріального і всього духовного в цьому світі.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Все, що існує, є поєднанням матерії і духу. Дух — це дійова сила творіння, і матерія твориться духом. Дух не виникає на певному ступені розвитку матерії. Навпаки, матеріальний світ проявляється лише на основі духовної енерґії. Матеріальне тіло розвивається завдяки тому, що дух присутній в матерії; дитина з часом стає юнаком, а потім чоловіком завдяки присутності вищої енерґії, духовної душі. Так само все космічне проявлення гігантського всесвіту розвивається завдяки присутності Наддуші, Вішу. Таким чином, дух і матерія, що поєднуються задля проявлення грандіозної всесвітньої форми, з свого походження є двома енерґіями Господа, отже, Господь є першопричина усього. Фраґментарна невід'ємна частка Господа, а саме, жива істота, може бути причиною появи великого хмарочосу, великої фабрики, або навіть великого міста, але вона не може стати причиною виникнення великого всесвіту. Причина великого всесвіту — велика душа, або Наддуша. Кша ж, Усевишній, є причина як великої, так і малих душ. Отже, Він — вихідна причина всіх причин. Це підтверджується в Кага Упанішаді (2.2.13): нітйо нітйн четана четаннм.