ПОЯСНЕННЯ: Тих, хто поклоняється напівбогам, вже було описано як менш розумних, і тут подібним же чином змальовано імперсоналістів. Ми бачимо, що Господь Кша у Своїй особистісній формі розмовляє з Арджуною, але імперсоналісти, внаслідок свого невігластва, все ж таки твердять, що, в кінцевім рахунку, Верховний Господь не має форми. Великий відданий Господа Ймунчрйа, який належить до лінії учнівської послідовності, розпочатої Рмнуджчрйею, написав дуже доречного тут вірша. Він сказав:

«Мій дорогий Господь, віддані, подібні до Вйсадеви і Нради, знають, що Ти — Бог-Особа. Вивчаючи різну ведичну літературу, можна пізнавати Твої особливі риси, Твою форму і Твої діяння, й таким чином зрозуміти, що Ти — Верховний Бог-Особа. Але ті, хто перебуває в ґуах пристрасті та невігластва, демони й невіруючі, не можуть збагнути Тебе. Вони не здатні зрозуміти Тебе. Якими б знавцями Веднти, Упанішад та іншої ведичної літератури не видавались такі невіри, їм неможливо збагнути Бога-Особу» (Стотра-ратна 12).

В Брахма-сагіті стверджується, що Бога-Особу не можна збагнути, просто вивчаючи Веднту. Лише з ласки Верховного Господа можна осягнути Особу Всевишнього. Тому в даному вірші ясно сказано, що не лише поклонники напівбогів не дуже розумні, але й невіддані, що вивчають Веднту й, позбавлені правдивої свідомості Кши, трактують ведичну літературу, теж не вельми розумні, й їм неможливо збагнути особистісну природу Бога. Осіб, які гадають, що Абсолютна Iстина безособистісна, характеризують як абуддгайа, тобто тих, хто не пізнав вищого аспекту Абсолютної Iстини. В рīмад-Бгґаватам стверджується, що вища реалізація починається з безособистісного Брахмана й піднімається до локалізованої Парамтми, однак найвищий ступінь в пізнанні Абсолютної Iстини є Бог-Особа. Сучасні імперсоналісти ще менш розумні, бо вони навіть не слідують своєму великому попередникові, акарчрйі, який особливо наголошував, що Кша є Верховний Бог-Особа. Отже, імперсоналісти, не відаючи Верховної Iстини, вважають, що Кша — це просто син Девакī та Васудеви, чи принц, або ж могутня жива істота. Такий погляд засуджено і в Бгаґавад-ґīті (9.11): аваджнанті м мӯг мнушī танум рітам — «лише неуки вважають Мене за звичайну людину».

Насправді ніхто не може пізнати Кшу, якщо не служить Йому з відданістю й не пробуджує в собі свідомості Кши. Бгґаватам (10.14.29) підтверджує це:

«Мій Господь! Якщо людину осяє хоча б легкий відблиск милості, що її точать Твої лотосні стопи, вона зможе усвідомити велич Твоєї особи. Але ті, що просто розмірковують, намагаючись зрозуміти Верховного Бога-Особу, не здатні пізнати Тебе, навіть і вивчаючи Веди впродовж багатьох років». Неможливо осягнути Верховного Бога-Особу, Кшу, ні Його форму, якості або ім'я за допомогою розумувань та обговорюючи ведичну літературу. Треба пізнавати Його шляхом відданого служіння. Коли людина повністю присвячує себе свідомості Кши, що починається з повторення мах-мантри Харе Кша, Харе Кша, Кша Кша, Харе Харе /Харе Рма, Харе Рма, Рма Рма, Харе Харе, — лише тоді вона може зрозуміти Верховного Бога-Особу. Невіддані імперсоналісти вважають, що Кша має тіло, що створила матеріальна природа, і що всі Його діяння, Його форма й усе інше — май. Ці імперсоналісти відомі як мйвдī. Вони не знають кінцевої істини.

У двадцятому вірші недвозначно стверджується: кмаіс таіс таір хта-джн прападйанте 'нйа-деват — «ті, кого засліпили хтиві бажання, віддаються різним напівбогам». Це так, що крім Верховного Бога-Особи існують напівбоги, які мають свої різні планети, і у Господа також є Своя планета. Як сказано в двадцять третьому вірші, девн дева-йаджо йнті мад-бгакт йнті мм апі — «шанувальники напівбогів йдуть на планети напівбогів, але віддані Господа Кши, досягають планети Кшалоки». Незважаючи на ясність цих тверджень, не вельми розумні імперсоналісти продовжують наполягати на тому, що Господь є безформним і що форми Господа — оманні. Хіба, вивчаючи Ґīту, можна зробити висновок, що напівбоги та їхні оселі імперсональні? Цілком зрозуміло, що ані напівбоги, ані Кша, Верховний Бог-Особа, не безособистісні. Всі вони — особистості, і Господь Кша — Верховний Бог- Особа, і в Нього є своя планета, як у напівбогів — свої.

Отже, твердження моністів, буцім Вища Iстина є безформною і що форму їй нав'язують, є необґрунтованим. Тут ясно сказано, що така форма не уявна. З Ґīти ми довідуємось, що водночас існують як форми напівбогів, так і форма Верховного Господа, і що Господь Кша — сач-чід-нанда, вічне блаженне знання. Веди також підтверджують, що Верховна Абсолютна Iстина є нанда-майо 'бгйст, тобто за Своєю природою сповнена блаженної насолоди й є джерелом безлічі сприятливих якостей. В Ґīті Господь також каже, що, хоча Він і є аджа (ненароджений), Він все ж таки являє Себе. Ось факти, про які нам слід дізнатися із Бгаґавад-ґīти. Ми не можемо зрозуміти, як це Бог-Особа може бути безособистісним, положення Ґіти повністю спростовують оманні теорії імперсоналістів-моністів. Стає очевидним, що Верховна Абсолютна Iстина, Господь Кша, має і форму, і особистість.