сарва-бгӯта-стгіта йо м бгаджатй екатвам стгіта

сарватг вартамно 'пі са йоґī майі вартате

сарва-бгӯта-стгітам — розташований у серці кожного; йа — той, хто; мм — Мене; бгаджаті — віддано шанує; екатвам — в єдності; стгіта — розташований; сарватг — за всіх обставин; вартамна — бувши розташованим; апі — незважаючи на; са — він; йоґī — трансценденталіст; майі — в Мені; вартате — залишається.


Текст

Йоґ, який віддано служить Наддуші, знаючи що Я і Наддуша — суть одне, перебуває в Мені за всіх обставин.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Йоґ, що заглиблений в медитацію на Верховну Душу, бачить у собі повновладну частку Кши в образі Вішу, що має чотири руки і тримає мушлю, диск, булаву і квітку лотоса. Такий йоґ повинен знати, що Вішу не відрізняється од Кши. Кша, як Наддуша, перебуває в серці кожного. Більше того, незліченні Наддуші, що існують в серцях незліченних живих істот не відрізняються одна від одної. Немає також різниці між людиною в свідомості Кши, яка завжди з любов'ю служить Кші на трансцендентальному рівні, й досконалим йоґом, що заглиблений у медитацію на Верховну Душу. Йоґ в свідомості Кши, навіть якщо він і виконує найрізноманітнішу діяльність, пробуваючи в матеріальному світі, завжди залишається в Кші. В Бгакті-расмта-сіндгу (1.2.187) рīли Рӯпи Ґосвмī підтверджується це: нікгілсв апй авастгсу джīван-мукта са учйате. До відданого Господа, який завжди діє в свідомості Кши, звільнення приходить само по собі. В Нрада-пачартрі це підтверджено таким чином:

«Зосередивши свою увагу на трансцендентній формі Кши, який проникає в усе і перебуває поза часом і простором, людина заглиблюється в думки про Кшу і досягає тоді блаженного стану трансцендентного спілкування з Ним».

Свідомість Кши — це транс найвищого рівня в практиці йоґи. Розуміння того, що Кша як Наддуша присутній в серці кожного, робить йоґа бездоганним. У Ведах (Ґопла-тпанī Упанішада 1.21) про цю незбагненну Господню потенцію сказано так: еко 'пі сан бахудг йо 'вабгті — «хоча Господь один, Він присутній в незчисленних серцях у безлічі Своїх форм». Подібне ж сказано в смті-стрі:

«Хоча Вішу один, Він, безсумнівно, всюдисущий. Попри Свою єдину форму, Він присутній скрізь завдяки Своїй незбагненній потенції, як те сонце, що з'являється в багатьох місцях водночас».