ПОЯСНЕННЯ: Мета життя — пізнати Кшу, який присутній в серці кожної живої істоти у вигляді Парамтми, чотирирукої форми Вішу. Йоґу практикують лише для того, щоб виявити і побачити цю локалізовану форму Вішу і ні для чого іншого. Локалізована вішу-мӯрті — це повновладний вияв Кши, що перебуває в серці. Той, хто не сподівається усвідомити вішу-мӯтрі, надаремно вдається до пародії на йоґу, й, безсумнівно, марнує час. Кша — кінцева мета життя, а вішу-мӯрті, що перебуває в серці — мета занять йоґою. Щоб осягнути вішу-мӯрті в серці, треба повністю утримуватись від статевого життя; тому слід залишити домівку й жити самотньо у відлюдному місці, сидячи в описаній вище позі. Не можна стати йоґом, щодня насолоджуючись статевим життям вдома чи ще деінде і відвідуючи так званий «гурток йоґи». Треба вчитись керувати розумом й уникати всіх різновидів чуттєвого задоволення, головним з яких є статеве життя. В правилах безшлюбності, які записав великий мудрець Йджавалкйа, сказано:

«Обітниця брахмачарйа призначена на те, щоб допомогти людині повністю утримуватись, не потурати хтивості в діях, словах і думках — за будь-яких обставин, скрізь і завжди». Ніхто, потураючи хтивості, не зможе правильно практикувати йоґу. Засадам брахмачарйі вчать з дитинства, коли людина ще не знайома із статевим життям. У п'ятирічному віці дітей посилають до ґуру-кули, в дім духовного вчителя, і вчитель, в умовах суворої дисципліни, виховує в маленьких хлопчиках справжніх брахмачрі. Для того, хто не пройшов такої підготовки, йоґа, будь-то дгйна, джна або бгакті, залишатиметься тайною за сімома печатками. Однак, того, хто слідує правилам і приписам шлюбного життя і має статеві зносини лише із своєю дружиною (у визначених межах) теж називають брахмачрī. Такого стриманого сім'янина-брахмачрī можуть прийняти в школу бгакті, однак до школи джни або дгйни його навіть не допустять. Вони вимагають повного утримування, без поступок. У школі бгакті сім'янину-брахмачрī дозволено вести впорядковане статеве життя, тому що культ бгакті-йоґи настільки могутній, що людина сама по собі втрачає статеві потяги, присвятивши себе вищому над усе служінню Господеві. В Бгаґавад-ґīті (2.59) сказано:

Тоді як інші йоґи змушені силоміць утримуватися від почуттєвого задоволення, відданий Господа стримує себе природним чином, бо він відчуває вищий смак. Нікому, крім відданих, не відомий цей смак.

Віґата-бгī. Людина не може позбутися страхів, доки вона повністю не перейметься свідомістю Кши. Обумовлена душа відчуває страх, тому що її пам'ять спотворена і вона забула про свій вічний зв'язок з Кшою. В Бгґаватам (11.2.37) сказано: бгайа двітīйбгінівеата сйд īд апетасйа віпарйайо 'смті. Свідомість Кши — єдина основа безстрашності. Тому особа, яка усвідомлює Кшу, практикує досконалу йоґу. Й оскільки кінцева мета йоґи — побачити всередині себе Господа, то людина в свідомості Кши вже є найкращим з усіх йоґів. Засади йоґи, які згадано тут, відрізняються од модних нині методик «товариств йоґи».