ротрдīнīндрійй анйе сайамґнішу джухваті

абддīн вішайн анйа індрійґнішу джухваті

ротра-дīні — процес слухання; індрійі — чуття; анйе — інші; сайама — затримування; аґнішу — у вогні; джухваті — пропонують; абда-дīн — звукова вібрація тощо; вішайн — об'єкти чуттєвого задоволення; анйе — інші; індрійа — органів чуття; аґнішу — у вогні; джухваті — вони приносять у жертву.


Текст

Декотрі (справжні брахмачарі) приносять в жертву процес слухання і почуття на вогонь контрольованого розуму, а інші (що ведуть впорядковане сімейне життя), офірують об'єкти чуття на вогонь своїх чуттів.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Призначення всіх, хто складає чотири розподіли людського життя, а саме: брахмачрі, ґхастг, внапрастг та саннйсі, полягає в тому, щоб стати досконалими йоґами, або трансценденталістами. Людське життя, на відміну од тваринного, не призначене для почуттєвих втіх, і тому чотири ступені людського життя влаштовано так, щоб людина могла досягти досконалості в духовному житті. Брахмчарі, або учні, якими опікується істинний духовний вчитель, приборкують свій розум, відмовляючись од чуттєвих задоволень. Брахмчарі слухають лише ті слова, що стосуються свідомості Кши. Слухання — це основа розуміння, і тому чистий брахмчрī цілком віддається харер нмнукīртанам — оспівуванню й слуханню Господньої слави та величі. Він утримується від слухання матеріальних звуків, його слух звернено до трансцендентних звукових вібрацій Харе Кша, Харе Кша. Так само і сімейні люди, які мають деякі права на почуттєве задоволення, дуже обережно користуються такими правами. Статеве життя, збудники та дурманні засоби, використання в їжу м'яса — ось звичайні нахили людей, однак сімейна людина, яка дотримується в житті встановлених правил, не дозволяє собі невпорядкованого статевого життя й інших почуттєвих втіх. Шлюб, який засновано на релігійних засадах, є загальноприйнятним у всіх цивілізованих суспільствах, тому що він є шлях обмеження надмірної статевої активності. Таке обмежене статеве життя, що не засліплює людину — також різновид йаджи, бо, опанувавши себе, ґхастга жертвує прагненням до почуттєвих втіх задля вищого духовного буття.