йадччг-лбга-сантушо двандвтīто віматсара

сама сіддгв асіддгау ча ктвпі на нібадгйате

йадччга — само по собі; лбга — прибутком; сантуша — задоволений; двандва — двоїстість; атīта — той, хто подолав; віматсара — вільний від заздрощів; сама — твердий; сіддгау — за успіху; асіддгау — в поразці; ча — також; ктв — роблячи; апі — хоча; на — ніколи; нібадгйате — потрапляє під вплив.


Текст

Хто задоволений тим, що приходить до нього само по собі, хто вільний від двоїстості, не заздрить, не втрачає рівноваги як за успіху, так і невдачі — той ніколи не заплутується в тенетах карми, хоча і здійснює різні вчинки.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Людина в свідомості Кши не докладає багато зусиль навіть для того, щоб підтримувати своє тіло. Вона задоволена тим прибутком, що приходить сам по собі. Вона не жебрає і не просить у борг, вона чесно працює, поки здатна це робити, і вдовольняється тим, що отримує чесною працею. Тому вона незалежна в засобах до існування. Вона не дозволяє, щоб чиє-небудь служіння перешкоджало її власному служінню в свідомості Кши. Задля служіння Господеві вона може взяти участь у будь-якій діяльності, залишаючись при цьому поза двоїстістю матеріального світу. Цю двоїстість можна простежити на прикладах тепла й холоду, страждання і щастя. Людина в свідомості Кши вище двоїстості, тому що готова без коливань діяти будь-яким чином, якщо це потрібно на вдоволення Кши. Тому вона залишається спокійною як в успіхові, так і за невдач. Ці ознаки виявляються, коли людина осягає всю довершеність трансцендентного знання.