ПОЯСНЕННЯ: Діючи в свідомості Кши, слід брати приклад з істинних відданих Господа, які жили до нас, як те рекомендується в п'ятнадцятому вірші. Далі буде з'ясовано, чому не слід діяти самостійно.

Діяльність в свідомості Кши означає, що людині слід керуватись вказівками авторитетної особи, яка перебуває в лінії учнівської послідовності, що пояснювалось на початку глави. Наука свідомості Кши вперше було розказано богові Сонця, а бог Сонця вже переказав її своєму синові Ману, Ману в свою чергу пояснив її своєму синові Iкшвку, й таким чином її поширюють на Землі з прадавніх часів. Тому людина повинна слідувати стопами авторитетів минулого, що перебувають в лінії учнівської послідовності. В протилежному випадку навіть найбільш кмітливі люди будуть збентежені, не знаючи правильного способу діяльності в свідомості Кши. Саме тому Господь і вирішив дати Арджуні прямі вказівки щодо питань свідомості Кши. Керуючись такими приписами Господа і діючи за прикладом Арджуни, ніхто не потрапить в оману.

Кажуть, що людина не може впевнитись в істинності релігії, перевіряючи її за допомогою експерименту, тому що експериментальне знання недосконале. Насправді засади релігії може встановити лише Сам Господь. Дгарма ту скшд бгаґават-праīтам (Бгґ. 6.3.19). Ніхто не може виробити релігійних принципів за допомогою своїх недосконалих вигадок та припущень. Треба слідувати таким великим авторитетам, як Брахм, іва, Нрада, Ману, Кумри, Капіла, Прахлда, Бгīшма, укадева Ґосвмī, Йамарджа, Джанака й Балі Махрджа. Шляхом розумувань людина не спроможна з'ясувати, що таке релігія, або самоусвідомлення. Тому Господь, проявляючи безпідставну ласку до Своїх відданих, безпосередньо пояснює Арджуні, що є діяльність, і що — бездіяльність. Лише діяльність, здійснювана в свідомості Кши, здатна вирвати людину з тенет матеріального існування.