ПОЯСНЕННЯ: Матеріальне тіло не є причиною постійної активності, — вона випливає з природи самої душі.Коли душа відсутня, матеріальне тіло не може рухатись. Тіло — це лише мертвий механізм, яким керує душа, завжди активна й невпинна. Тому духовна душа повинна спрямувати свою активність у річище корисної діяльності в свідомості Кши, бо інакше всі її дії зумовлюватиме ілюзорна енерґія. Контактуючи з матеріальною природою, душа підпадає під вплив ґу природи і, щоб очистити душу від матеріальних нахилів, які вона надбала, треба дотримуватись приписів стр. Але якщо душа вдасться до притаманної їй діяльності в свідомості Кши, то все, що б вона не зробила, буде благом для неї. рīмад-Бгґаватам (1.5.17) підтверджує це:

«Навіть якщо людина не виконуватиме обов'язків, рекомендованих страми, або її віддане служіння не завжди буде належним і вона не втримається на потрібному рівні й зазнає падіння, то це не буде втратою й бідою для неї, тому що вона прийняла свідомість Кши. Але якщо вона виконує все, що рекомендують стри для очищення, то яка з того для неї користь, якщо вона не усвідомлює Кшу?» Отже, очищення потрібне для того, щоб досягнути свідомості Кши. Таким чином, саннйсу, чи будь-який інший спосіб очищення, призначено на досягнення кінцевої мети — свідомості Кши, без якої все втрачає самий свій сенс.