ПОЯСНЕННЯ: Такі царі, як Джанака й інші, були душами, які досягли самоусвідомлення, отже, від них не вимагалось виконувати визначених у Ведах обов'язків. Однак, вони все ж таки здійснювали всі рекомендовані для них дії, щоб бути взірцем для інших людей. Джанака був батьком Сīти й тестем Господа рī Рми. Він був великим відданим Господа, і тому вже перебував у трансцендентному стані свідомості, але бувши також царем Мітгіли (частина провінції Біхар в Iндії), він повинен був являти своїм підданим приклад виконання визначених обов'язків. Господа Кшу та Його вічного друга Арджуну ніхто не змушував брати участі в битві на Курукшетрі, але вони пішли на це, щоб показати людям неминучість насилля за обставин, де будь-які розважливі доводи виявляються марними. Перед битвою на Курукшетрі було ужито всіх заходів, навіть Сам Верховний Бог-Особа доклав зусиль, щоб уникнути її, але протилежна сторона затято жадала битви. В ім'я праведної цілі необхідно було вступити в бій. Хоча людина в свідомості Кши може не мати жодних інтересів у цьому світі, але вона працює, щоб навчити людей, як правильно жити та яким чином діяти. Досвідчена людина в свідомості Кши здатна діяти таким чином, що за нею підуть й інші, про що і йдеться у дальшому вірші.