ПОЯСНЕННЯ: Живу істоту описано тут як īвару, володаря власного тіла. Якщо вона побажає, то може отримати більш розвинуте тіло, а схоче — перейде в нижчі форми життя. В цьому й полягає її незначна незалежність. Зміни, яких зазнає її тіло, залежать від самої істоти. В момент смерті свідомість, яку вона створила, переносить її в наступне життя до іншого типу тіла. Якщо її свідомість уподібнилась свідомості кішки чи собаки, то й тіло вона отримає відповідне. Але якщо жива істота зосередила свою свідомість на божественних якостях, то вона змінить свою нинішню подобу і стане напівбогом. Якщо ж вона перебуває в свідомості Кши, то її буде перенесено на Кшалоку, в духовний світ, де вона зможе спілкуватись з Кшою. Отже, твердження, ніби із знищенням цього тіла настає кінець усьому, є хибним. Iндивідуальна душа переселяється з одного тіла до іншого, і її теперішні тіло й діяльність визначають, яким буде її наступне тіло. Жива істота отримує тіло залежно від карми і належного часу вона залишає його. Тут вказано, що тонке тіло, яке несе в собі зачаток майбутнього тіла, формує це інше тіло в наступному житті. Те, що жива істота пробиває собі дорогу в житті і переселяється із одного тіла в інше, називають каршаті, або боротьбою за існування.