сама пайан хі сарватра самавастгітам īварам

на хінастй тмантмна тато йті пар ґаті

самам — однаково; пайан — бачачи; хі — неодмінно; сарватра — скрізь; самавастгітам — того, що однаково розташований; īварам — Наддушу; на — не; хінасті — деґрадує; тман — розумом; тмнам — душа; тата — тоді; йті — досягає; парм — трансцендентного; ґатім — призначення.


Текст

Той, хто бачить, що Наддуша однаково присутня скрізь, у кожній живій істоті, — того не покидає розум. Так він наближається до трансцендентної мети.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Жива істота, потрапивши до матеріального існування, перебуває в становищі, відмінному од того, яке вона мала в духовному світі. Але, зрозумівши, що Всевишній перебуває скрізь як Парамтм, тобто, якщо в усьому живому вона бачить присутність Верховного Бога-Особи, то вона не занепадає внаслідок властивого розуму руйнівного способу мислення, а поступово наближається до духовного світу. Розум людини, взагалі, схильний занадто думати про чуттєві насолоди, — такою є його природа, — але коли він звертається до Наддуші, людина досягає високого ступеня на шляху духовного усвідомлення.