йват саджйате кічіт саттва стгвара-джаґамам
кшетра-кшетраджа-сайоґт тад віддгі бгаратаршабга
йват — усе, що; саджйате — починає існувати; кічіт — будь- яке; саттвам — існування; стгвара — нерухоме; джаґамам — рухоме; кшетра — тіла; кшетра-джа — й того, хто знає тіло; сайоґт — від спілки; тат віддгі — ти повинен знати це; бгарата- шабга — головний серед Бграт.
ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші з'ясовано питання про матеріальну природу і живу істоту, які існували ще до творення космосу. Будь- яке творіння є лише поєднання живої істоти з матеріальною природою. Iснує чимало нерухомих проявлень, таких, наприклад, як дерева, гори й пагорби, а також чимало рухомих створінь, але всі вони є лише поєднанням матеріальної природи і природи верховної, живої істоти. Без зв'язку з вищою природою, тобто живою істотою, ніщо не може розвиватись. Такий взаємозв'язок між матерією і вищою природою триває вічно, і причиною цього поєднання є Верховний Господь; отже, Він — володар як вищої, так і нижчої природи. Господь створює матеріальну природу, вища ж природа входить в матеріальну, і таким чином здійснюється будь-яка діяльність й виникають усі світові проявлення.