апі траілокйа-рджйасйа хето кі ну махī-кте
ніхатйа дгртаршрн на к прīті сйдж джанрдана
кім — навіщо; на — нам; рджйена — царство; ґовінда — о Кшо; кім — що; бгоґаі — насолода; джīвітена — життя; в — або; йешм — кого; артге — заради; ккшітам — бажано; на — нам; рджйам — царство; бгоґ — матеріальне задоволення; сукгні — усе щастя; ча — також; те — усі вони; іме — ці; авастгіт — розташовані; йуддге — на полі бою; прн — життя; тйактв — відмовляючись; дганні — багатства; ча — також; чрй — вчителі; пітара — батьки; путр — сини; татг — так само, як; ева — напевно; ча — також; пітмах — діди; мтул — дядьки по матері; ваур — тесті; паутр — онуки; йл — свояки; самбандгіна — родичі; татг — так само, як; етн — усі ці; на — ніколи; хантум — убити; іччгмі — я бажаю; ґгната — бути вбитим; апі — навіть; мадгусӯдана — переможець демона Мадгу (Кша); апі — навіть якщо; траі-локйа — трьох світів; рджйасйа — за царство; хето — у обмін; кім ну — вже не кажучи про; махī-кте — заради землі; ніхатйа — убиваючи; дгртаршран — сини Дгтаршри; на — наш; к — яке; прīті — задоволення; сйт — буде в тому; джанрдана — той, хто підтримує.
О Ґовіндо, навіщо нам царство, щастя, ба й навіть саме життя, якщо ті, заради кого ми могли б бажати усього того, вишикувані зараз проти нас у бойовому порядку на цьому полі. О Мадгусӯдано, коли вчителі, батьки, сини, діди, дядьки по матері, тесті, онуки, свояки та інші родичі стоять переді мною, ладні віддати своє багатство та життя, як я можу бажати їхньої смерті, навіть якщо в протилежнім випадку вони уб'ють мене? О Джанардано, опертя всіх живих істот, я не можу битися з ними, навіть заради трьох світів, не кажучи вже про землю. Що за радість нам від убивства синів Дгрітараштри, о Крішно?
ПОЯСНЕННЯ: Арджуна звертається до Господа Кши як до Ґовінди, тому що Кша дарує насолоду почуттям усіх живих істот, а також коровам. Використовуючи таке виразне звертання, Арджуна вказує, що Кша знає, чим саме можна задовольнити його чуття. Хоча Ґовінда зовсім не зобов'язаний вдовольняти наші чуття, однак, якщо ми намагаємося тішити почуття Ґовінди, то самі по собі й ми стаємо задоволеними. В матеріальному світі кожен жадає чуттєвої втіхи й вважає, що Бог — просто постачальник усього необхідного для цього. Та Господь задовольняє чуття живих істот згідно з їхніми заслугами, а не домаганнями. Якщо ж людина обирає інший шлях, намагаючись задовольнити почуття Ґовінди, не турбуючись про свої, — тоді з милості Ґовінди здійснюються всі її бажання. Арджуна виявив глибоку прихильність до свого роду та членів сім'ї почасти через природне відчуття жалю до них. Тому він і не був готовий битися з ними. Кожен бажає продемонструвати свої достоїнства й достатки друзям та родичам, і Арджуна побоювався, що не зможе ні з ким розділити своє багатство, якщо всі його родичі й друзі загинуть на полі бою. Подібні міркування типові для матеріального життя, але на трансцендентнім рівні їм немає місця. Відданий намагається здійснити всі бажання Господа і готовий за будь-яких обставин виконувати Його накази; він прийме всі багатства світу, якщо Господь дасть їх йому і використає ці багатства на служіння Господеві, але він також згодний нічого не мати, якщо того воліє Господь. Арджуна не бажав смерті своїх родичів, і якщо існувала все ж таки якась необхідність убити їх, він хотів, щоб Кша зробив це Сам. Він іще не знав, що Кша вбив їх ще до їхнього приходу на поле бою і що сам Арджуна може правити лише за знаряддя в руках Кши. Це розкриється в дальших главах Бгаґавад-ґīти. Як справжній відданий Господа, Арджуна не хотів мститись своїм двоюрідним та рідним братам, незважаючи на всю їхню підступність. Але за планом Господа усі вони мали загинути. Відданий Господа не мстить лиходієві, але Господь не терпить, якщо роблять зле Його відданому слузі. Господь може простити того, чий вчинок стосується Його Самого, але Він не дарує нікому, хто завдає лиха Його відданому. Тому Господь намірявся вбити лиходіїв, хоча Арджуна й хотів простити їм.
