саджайа увча

дшв ту паванīка вйӯга дурйодганас тад

чрйам упасаґамйа рдж вачанам абравīт

саджайа увча — Саджайа сказав; дшв — побачивши; ту — але; пава-анīкам — воїнів Пав; вйӯгам — вишикуваних фалангами; дурйодгана — цар Дурйодгана; тад — тоді; чрйам — вчителя; упасаґамйа — підходячи; рдж — цар; вачанам — слово; абравīт — сказав.


Текст

Санджайа сказав: О царю, оглянувши армію, вишикувану синами Панду, цар Дурйодгана наблизився до свого вчителя й звернувсь до нього з такими словами.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Дгтаршра був сліпим від народження. На жаль, він був позбавлений і духовного бачення. Він прекрасно знав, що його сини також сліпі у питаннях релігії, й був упевнений, що вони ніколи не порозуміються з Павами, благочестивими від народження. Однак він був занепокоєний впливом святого місця на результат битви, і Саджайа розумів, чим зумовлене його питання про становище на полі бою. Тому Саджайа вирішив підбадьорити занепалого духом царя, запевнивши, що його сини не збираються йти на жодні поступки, незважаючи на вплив святого місця. Саджайа повідомив цареві, що Дурйодгана, оглянувши військові сини Пав, одразу ж попрямував до Дрочрйі, головнокомандувача, щоб оповістити його про дійсне становище. Хоча Дурйодгану і названо царем у вірші, все ж таки серйозність ситуації змусила його піти до командувача. Звідси стає зрозумілим, що він неабиякий політик. Але, попри зовнішній дипломатичний лоск, Дурйодгана не зміг приховати страху, який виник у нього, коли він побачив розташування військових сил Пав.